- плодовитий
- —————————————————————————————плодови́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
плодовитий — а, е. 1) Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). || Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Плодовитий рід. || Родючий (про землю). Плодовиті поля. 2) перен. Те саме, що плідний 3) … Український тлумачний словник
борзописець — сця, ч., ірон. Плодовитий, але поганий письменник, журналіст … Український тлумачний словник
сіменистий — а, е. Те саме, що плодовитий 1) … Український тлумачний словник
сіменястий — а, е. Те саме, що плодовитий 1) … Український тлумачний словник
багатоплідний — (який дає великий приплід), плідний, плодовитий; родючий, рясний, хлібодайний (який дає багатий урожай) … Словник синонімів української мови
плідний — I (який дає / здатний давати багато плодів / численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), плодовитий, плодючий, сіменястий II ▶ див. дійовий, родючий 1) … Словник синонімів української мови
родючий — 1) (про землю, ґрунт), у[в]рожайний, плідний, плодючий, плодовитий, дорідний; ядерний, жирний, ситий, ситний, масний, тучний, тлустий (з великим умістом поживних речовин) 2) див. урожайний 1) … Словник синонімів української мови
плоднистий — та, те, Вр. Плодовитий … Словник лемківскої говірки